До щорічного Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек під гаслом "Краєзнавство в шкільній бібліотеці"

Бібліотекарі пропонують ознайомитися з історією вулиць міста Слов'янська та долучитися до пошуку нової інформації про інші вулиці нашого міста.

Є вулиці, які дуже відомі. Навіть у кожному місті є його головна вулиця. У великих містах це навіть не вулиці, а проспекти. Вони заповнені рухом і шумом автотранспорту, вітринами магазинів і вогнями реклам. Найчастіше вони названі іменами відомих людей двадцятого століття. Іноді їхні назви пов’язані з досягненнями нашої країни в науці та інших сферах.

Шкільні бібліотекарі пропонують вам ознайомитися зі статтями декількох вулиць.

 

Вулиця Т.Г.Шевченка

А коли ж з'явилася у Слов'янську вулиця Шевченка? Вона почала формуватися у 1830-ті роки. Саме тоді вулиці, що вели до Базарної (Соборної) площі почали обростати садибами. Але спочатку ця вулиця називалася Киселівська, на честь першого поселенця.

За даними краєзнавця Григорія Пушкарьова Кисельов оселився на перехресті вулиць Шевченка та Університетської, а саме на місці будинків №15, 17 та 19. Далі його сусідами стали Котляров, Козирев, Степанов, Мохов. 

Після Киселівської вулиця стала Ізюмською, потім - Харківською, а з 1917 року - Шевченка.

Вулицю Шевченка активно забудовували цегляними спорудами у кілька поверхів до 1914 року. Саме тоді сформувався її стиль. Там були Дохідні дома Іванова та Сереженка (Гранд-Готель), будинки Александрова з двох боків від дороги (зараз зберігся тільки один), типографія, готель Котлярова, будинок міського голови Зубашова, будинок Горелишева, банк (нині магазин іграшок на перехресті з вулицею Банківською). 

Ще там була "синя гімназія Янковської", староміський цвинтар та Вчительський інститут (Реальне училище до 1917 року).

Значна частина історичних будівель, які сьогодні представляли б культурну та архітектурну цінність, постраждали у Другій світовій війні. Зберегти вдалося колишній банк (там добудували два поверхи), будинок Александрова, будівлю першої хірургії та ще кілька споруд.

Вулиця Генерала Батюка

У мікрорайоні Артема м. Слов’янськ головною вулицею є вулиця Г. Батюка. Під час Великої Вітчизняної Війни цей герой був воєначальником дивізії і до середини липня 1943 року його дивізія займала оборону на правому березі р. Сіверський Донець. З початком Ізюм-Барвінковської наступальної операції перейшла в наступ. В останній день операції 27 липня 1943 року Микола Пилипович Батюк раптово помер від розриву серця. Похований у місті Святогірську на горі Артема. На його честь і була названа ця вулиця.

Вулиця Свободи

Цю вулицю названо на честь «Свободи». Коли німці захоплювали місто Слов’янськ і проходили через цю вулицю, місцеві жителі викрикували: Свобода!!! Свобода!!! Так і пішла назва цієї вулиці. На цій вулиці збудовано багато будівель, магазинів, є дитячі майданчики, автостоянки та міста відпочинку для літніх людей і молоді.