НАСИЛЬСТВО В СІМ'Ї. ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ

Раніше нам так здавалося, що так званих благополучних сімей у нас значно більше, ніж сімей алкоголіків, ледарів та просто неосвічених людей з брутальною поведінкою, яким притаманне насильство щодо дітей. Ми змалку засвоїли істину, що «сміття з дому виносити не можна», а це означало повне замовчування тих трагедій, які роз­горталися за зачиненими сімейними дверима. Іноді ми чуємо: «Як це могло статися? Адже цей хлопчик з благополучної сім’ї ?» А він з ве­ликою вірогідністю був свідком домашнього насильства – чи при­ниження, чи ігнорування, чи навіть побиття матері, братика і т. ін. Може, і сам ставав жертвою насильства, не спроможний був захис­тити ні себе, ні матір, не міг ні з ким поговорити про свій біль. Сьогодні ми вже добре знаємо про існування такого ганебного та досить, на жаль, поширеного явища, як насильство в сім'ї. В Украї­ні навіть прийнято Закон «Про попередження насильства в сім'ї». За статистикою, 75 % потерпілих від домашнього насильства в сім'ї є діти. Відомий польський спеціаліст з попередження домашнього на­силля Ліс Аларкон дає таке визначення насильства:

Насильство – це дії, що чинить (-ять) одна (або декілька) особа (осіб), які характеризуються такими ознаками: здійснюються сві­домо і спрямовані на досягнення певної мети, завдають шкоди (фі­зичної, моральної, матеріальної тощо) іншій особі; порушують пра­ва і свободи людини; той, хто здійснює насилля, має значні переваги (адміністративні, фізичні, психологічні тощо), що робить неможливим ефективний захист жертви насилля.
Психологічне насильство: - використання лайливих слів, крику, образ, які негативно впли­вають на самооцінку партнера; -образливі жести або дії, примус до принизливих дій; -прояв грубощів стосовно рідних або друзів партнера; -завдання шкоди домашнім тваринам, до яких емоційно при­в'язаний партнер (жертва); -знищення, пошкодження або приховування особистих речей; -груба критика вчинків, думок, почуттів; -ставлення як до слуги; -обмеження свободи дій і пересування; -контроль і обмеження можливості спілкування з рідними або друзями, переслідування; -погрози (фізичного насильства, розповісти про особисті справи, секрети тощо); -ігнорування, нехтування дитини, відсутність доброзичливої атмосфери; -втягування у з'ясування стосунків, шантаж; -недостатнє задоволення потреб в їжі, одязі, освіті, медичній до­помозі; -недостатнє забезпечення дитині необхідної підтримки, уваги, прихильності.

Вербальне або словесне насильство:
здійснюється, коли доко­ряють за кожний вчинок, критикують особистість або принижу­ють грубою лайкою. Емоційне насильство може здійснюватись без слів – за допомогою міміки, поз, поглядів.

Фізичне насильство: будь-яка насильницька поведінка, яка мо­же проявлятись у вигляді ляпасів, скубань, укусів, штовхань, уда­рів, подряпин, опіків, задушень, грубих хапань, відкидань убік або на підлогу, кидання предметів у жертву, позбавлення їжі або пит­тя тощо.

Сексуальне насильство: зазіхання на статеву недоторканість жертви.

Економічне насильство: позбавлення або обмеження можливості користуватися і розпо­ряджатися власними грошовими коштами; позбавлення можливості користуватися власним або спільним майном;
завдання шкоди або знищення майна партнера (жертви).