Особистий приклад

Найбільше сприяє цьому особистий приклад. Навіть дошкільнята, побачивши батька чи мати за книгою чи газетою, просять дати і їм книжку, розглядаючи літери, самі вправляються в читанні. Звідси висновок: треба, щоб у кожній сім'ї були книжки, своя, хай невеличка, бібліотека, і в ній обов'язково кілька дитячих книг.

Читання в голос

Другим важливим засобом зацікавлення маленьких школярів книгою є читання в голос. І надалі, хоч би як добре була грамотна дитина, читання в голос має бути одним із найпоширеніших заходів у родині. Дуже бажано, щоб таке читання стало звичайним і постійним святом серед повсякденних буднів. При цьому, якщо спочатку читцями виступають батьки, то надалі цю роль слід передати дітям. Дуже корисно, якщо таке читання відбувається не спеціально для слухача - дитини, а в оточенні сім'ї. З розрахунком на те, що воно викличе й колективний відгук і обмін думками. Почуття єдності, що виникає тоді, не можна замінити нічим іншим - ні телевізором, ні відео, ні комп'ютером. Бо хіба техніка має серце, що б'ється?

Тільки з допомогою колективного читання можна спрямувати читацькі смаки дитини й виробити в неї звичку критично ставитися до прочитаного. 

Самостійне читання

Незалежно від читання вголос треба поступово прищеплювати дитині й охоту самій-посидіти за книжкою. Батьки повинні також виявляти інтерес до того, що читають діти. Час від часу їх треба запитувати: "А що ти читаєш?"  Треба цікавитися, про що розповідалося в тій чи іншій книзі, що в ній найбільше сподобалося дитині, які запитання вона викликала. 

Діти завжди люблять розповідати про те, що їх захопило у творі, охоче діляться з дорослими своїми враженнями від книги. Цю природну схильність дітей до обміну думками з приводу прочитаного батькам слід усіляко заохочувати. Тоді діти краще продумують кожний твір, у них розвивається мова, вони звикають чітко висловлювати свої думки. А дорослі в такій бесіді допомагають дітям краще розібратися у прочитаному, можуть своєю порадою спрямувати їхні думки у правильному напрямку. 

Самостійне читання дитини спрямовується переважно школою, але й батьки повинні приділяти увагу такому:

1. Слід обов'язково допомагати дітям у виборі книг для читання і пам'яті, що дітям "читати погано вибрані книги гірше і шкідливіше, ніж нічого не читати" (критик і публіцист В.Г. Бєлінський).

2. Батьки повинні знати, як дитна читає книжку (щоб не було безглуздого ковтання сторінки за сторінкою).

3. Слід привчити дитину бережливо ставитися до книжки. Треба з ранніх років вимагати від неї класти на місце прочитану книгу, не перегинати її, загортати і чистий папір, користуватися закладкою, не читати під час їди. Це сприяє тому, що діти згодом набувають навичок культури читання.

Книга - могутній вихователь. Школа виховує у дітей любов до книги, знань, науки. Але нехай цей могутній вихователь іде поряд із дитиною і в сім'ї. 

Створюйте, дорогі батьки, духовне багатство родини - сімейну бібліотеку.

Нехай найдорожчим подарунком для вашої дитини буде книга!

Прищеплюйте дітям любов до книги, відкрийте перед ними цікавий світ пригод і подорожей, високих почуттів і великих ідей. Нагородою за це буде культурне й моральне зростання, підвищення успішності у школі й підготовки до майбутнього життя. 

Пам'ятка для батьків

1. Більше читайте дитині.

2. Даруйте книги.

3. Передплатіть (по можливості) дитячий журнал.

4. Проявляйте зацікавленність читанням дитини.

5. Не уникайте всіх "Чому?", "Що?", "Коли?".

6. Беріть книгу в подорож.

7. Читайте в будь-який час, коли Вам зручно. 

8. Подавайте власний приклад, і, нехай дитина частіше бачить, як Ви читаєте.